Для педагогів

Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» запрошує шановних освітян до співпраці! Ми надамо Вам корисну інформацію про нові видання зі шкільного навчання, плани та розробки з курсів географії та історії. Ви отримуєте можливість стати співавторами у створенні навчально-методичної літератури. Ми пропонуємо придбати продукцію нашого видавництва зі знижками до 20% при заключенні договору

Детальніше
Унормування географічних назв

Географічні назви (синонім – топоніми) є найдавнішими пам’ятками, створеними людиною, важливою частиною національної свідомості кожного народу. Виникали географічні назви через необхідність іменувати географічні об'єкти при освоєнні їх людьми. В історичному аспекті в українській топоніміці свій слід залишили давні скіфи, тюркські племена, входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини, Російської імперії; значним виявився вплив радянської системи.

Географічні назви є невід’ємною складовою будь якої карти.

Закон  України  Про географічні назви від 31 травня 2005 року регулює нормативно-правову діяльність, пов’язану з географічними назвами, а саме: встановлення назв географічних об'єктів, їх унормування, облік, реєстрацію, використання та збереження.

На картах використовують унормовані географічні назви як власні, українські, так і географічні назви інших народів українською мовою. Унормовані географічні назви України – це встановлення єдиної форми написання географічних назв згідно з нормами і правилами українського правопису. Унормовані назви за межами України – це географічні назви зарубіжних країн, передані за Інструкціями та Кодексами усталеної практики з передачі географічних назв зарубіжних країн з відповідних мов із врахуванням рекомендацій Групи експертів ООН з географічних назв (максимального збереження фонетичного оригінального звучання назви).

Інструкції та кодекси усталеної практики з передачі географічних назв зарубіжних країн засобами української мови

ДНВП „Картографія” розробило 28 інструкцій, що затверджені Державною службою геодезії, картографії та кадастру.  Це інструкції: з англійської, німецької, іспанської, італійської, французької мов; інструкції з передачі географічних назв Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії та Молдови, Литви, Швеції, Угорщини, Білорусі, Російської Федерації, країн колишньої Югославії, Болгарії, Фінляндії, Норвеґії, Данії, Туреччини, Портуґалії, Греції, а також 6 кодексів усталеної практики з Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Естонії, Бельґії, Нідерландів, Албанії, Словенії, Македонії.

Узагальнюючи всі інструкції та кодекси,  ДНВП „Картографія” розробило „Топонімічні настанови для видавців карт та інших видавців”(2010).

У Топонімічних настановах зібрані та узагальнені основні принципи і правила унормування і написання українських географічних назв українською мовою та українською латинкою на картах, у газетирах, словниках, довідниках, навчальних посібниках та інших матеріалах відповідно до норм і правил українського правопису.

Завантажити інструкції:

  1. Інструкція з передачі українською мовою англійських географічних назв і термінів (2001). 
  2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі (2001).
  3. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії (2001).
  4. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Греції (2007).
  5. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Данії (2006).
  6. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови (2001).
  7. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії (2001).
  8. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Литви (2001).
  9. Інструкція з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів (2001).
  10. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Норвеґії (2006).
  11. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі (2001).
  12. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Португалії (2007).
  13. Інструкція з передачі українською мовою російських географічних назв і термінів (2001).
  14. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії і Молдови (2001).
  15. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Сербії і Чорногорії, Хорватії, Боснії і Герцеговини (2001).
  16. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Словаччини (2001).
  17. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Туреччини (2007).
  18. Інструкція з передачі українською мовою угорських географічних назв і термінів (2001).
  19. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Фінляндії (2006).
  20. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Франції (2001).
  21. Інструкція з передачі  українською мовою географічних назв і термінів Чехії (2001).
  22. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Швеції (2001).

 

  1. Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Албанії (2010).
  2. Правила передачі  українською мовою географічних назв і термінів Бельґії (2009). 
  3. Правила передачі  українською мовою географічних назв і термінів Естонії (2009).
  4. Правила передачі  українською мовою географічних назв і термінів Македонії (колишньої Югославської Республіки Македонія) (2010).
  5. Правила передачі  українською мовою географічних назв і термінів Нідерландів (2009).
  6. Правила передачі  українською мовою географічних назв і термінів Словенії (2010).

 

  1. ТОПОНІМІЧНІ НАСТАНОВИ (для видавців карт та інших видавців) (2010).
  2. TOPONYMIC GUIDELINES. For map and other editors (2011).

 

У 2006 р. був  укладений газетир географічних назв світу українською мовою для забезпечення однакового і стабільного використання географічних назв українською мовою  у всіх сферах життя.

У ньому географічні назви подані окремо за континентами:

  1. Географічні назви Ґренландії;
  2. Географічні назви Південної Америки та Антарктиди;
  3. Географічні назви Північної Америки;
  4. Географічні назви Африки, Австралії та Океанії;
  5. Географічні назви Європи;
  6. Географічні назви Азії.

Газетир налічує 80 886 назв.

Газетир подано за станом на 2005 р. З того часу  на політичній карті світу відбулися певні зміни, які стосуються назв окремих країн і адміністративно-територіального устрою деяких  країн. Назви населених пунктів, соціальних, фізико-географічних та орографічних об’єктів залишилися без змін.

Завантажити газетир: